Як вибрати електроди

Електроди для зварювання призначені для створення дуги між наконечником стрижня та поверхнями, що з'єднуються. Зварювальнику необхідно утримувати наконечник, уникаючи його залипання та зберігаючи достатній просвіт для підтримки дуги.

Чим стабільніше горіння, тим одноріднішим і міцнішим виходить шов. Стабілізацію забезпечує область, що плавиться, і серцевина. Сердечник заповнює простір між частинами, що зварюються, а покриття електрода горить, виділяючи газ. В результаті доступ кисню до зони плавки утруднюється, тобто активного окислення не відбувається. Покриття має ще одне завдання — захист зварного шару. Матеріал і згоряє, і плавиться, покриваючи шов тонкою плівкою.

Як вибрати електроди для зварювання

На вибір зварювального електрода впливають 3 основні та взаємопов'язані параметри:

• Діаметр стрижня.
• Сила зварювального струму.
• Товщина зварених частин.

Для початківців зварювальників зручно зберегти інформацію у вигляді таблиці.

Параметр сили зварювального струму один із визначальних. При надто низьких значеннях наконечник залипатиме, при високих показниках дуга відмінно горить, але є ризик пропалити поверхню. У такому режимі стрижні з невеликим діаметром згоряють дуже швидко, не виконуючи розрахованої роботи.

У середньому на 1 мм діаметра має бути 30–40А. Також на вибір параметра впливає тип металів, що зварюються, марка сталі та положення стрижня під час роботи. При формуванні вертикального шва силу струму знижують на 15%. Для більш точного вибору електрода необхідно вивчити характеристики — виробник вказує їх на упаковці.

Характеристики зварювальних електродів

Виробники випускають великий асортимент розхідників, що різняться за такими параметрами:

• Товщина покриття.
• Положення під час зварювання.
• Вид присадного матеріалу.
• Тип зварювальних матеріалів.

Металеві електроди випускають із покриттям і без (у вигляді зварного дроту). Покриття розрізняють по товщині нанесеного шару від тонкого з маркуванням М до надтовстого шару, що позначається великою Г.

За положенням під час роботи виділяють 4 варіанти:

• Усі положення, включаючи стельове (маркують цифрою 1).
• Без вертикального (2).
• Нижнє, горизонтальне, вертикальне (3).
• Лише нижнє (4).

Напилення стрижня містить від 6 до 12 компонентів. Кожен створює середовище, необхідне для утворення міцного шва зі стабільними характеристиками.

• Целюлозний шар утворює газову хмару з відновлюючим агентом.
• Включення фториду кальцію підвищує плавність оксидів металів із виділенням газу, що стабілізує горіння.
• Карбонати регулюють шлакоутворення.
• Фероматеріали (Mg та Si) включаються до складу шва, сприяючи його розкисленню.
• Діоксид титану призводить до твердіння шлаку, покращуючи плинність розплаву.
• Камедь із включенням глини підвищує міцність покриття.
• Залізний порошок покращує шов, вирівнюючи температуру.

Матеріал виробів і тип металів, що зварюються повинні збігатися: кожному відповідає свій електрод (призначення вказано в маркуванні).

Маркування електродів - розшифровка

На кожній упаковці електродів нанесений спеціальний код, який представляє комбінацію великих літер та цифр. Розшифровка йде послідовно:

• тип із навантаженням;
• марка;
• діаметр;
• метал для зварювання;
• товщина шару;
• індекси зварного шва;
• характеристики покриття;
• просторове положення;
• рекомендований струм.

Приклад розшифрування маркування електрода:

Е - означає електрод.

46 - цифра стоїть слідом за Е і передає граничне навантаження на шов, виражену в кг на мм площі.

УОНІ-13/45 - марка електрода.

Ø - діаметр (якщо в упаковці кілька різних, таблицю вказують окремо).

УД - У позначає вуглецеву або низьколеговану сталь, Д вказує на товщину покриття.

Е 432(5) - група індексів, що характеризують зварний шов (повна інформація зазначена в ДСТУ 9467-75).

РЦ - вид покриття (в даному випадку рутилове та целюлозне).

Цифри від 1 до 4 – допустиме просторове положення стрижня.

0 — тип струму, що рекомендується виробником.

Класифікація та призначення електродів

Витратники поділяють за плавкістю та матеріалом виконання. Класифікацію електродів можна представити у вигляді схеми:

Плавкі стрижні переходять у зварний шов. Неплавкі призначені для різання і дугового зварювання (заповнення зварної ванни робиться від поверхонь, що розплавляються).

Витратники дозволяють виконати такі операції:

• Різання виробів: здійснюється поділом зразка на заготівлі. Електроди характеризуються підвищеною теплостійкістю обмазки та потужною тепловою дугою, що пропалює товщину шару.
• Наплавлення: виконується для відновлення пошкоджень.
• Зварювання: використовується для створення міцного нероз'ємного з'єднання.

Електроди підбирають залежно від типу металу чи марки сталі. Виробники пропонують спеціальні та універсальні матеріали.

• Марку Моноліт використовують для ручного зварювання листів завтовшки 3–20 мм із низьковуглецевих сталей, у тому числі для резервуарів та труб. Вироби застосовують для виробництва стикових, кутових швів, з'єднання частин внахлест.
• Серія Дніпро-М була розроблена для роботи з інверторами для з'єднання сталей різних марок із міцністю шва до 420 МПа.
• Вольфрамові електроди Abicor BINZEL з дугою високого ступеня стабільності призначені для аргонодугового зварювання.

Вибір електродів залежно від типу металу

Нержавіюча сталь: необхідно витримувати мінімальну довжину дуги для запобігання наповненню розплаву газоподібним азотом. Для роботи використовують спеціальні електроди для нержавіючої сталі ЦТ–50, ОЗЛ–14 та 14А, ЕА–400 та деякі інші маркування.

Чавун: для ковкого підійдуть електроди по чавуну ЦЧ-4, МНЧ-2, ОЗЧ-6, для сірого вибирають ОЗЖН-1 та 2, ЗЧ-2,4,6, МНЧ-2.

Мідь та сплави: для запобігання пороутворенню застосовують прожарені розхідники, розплав ведуть зачищеними до блиску кромками. У роботі використовують АНЦ/ОЗМ–2 та 3, ОЗБ–2М та 3 та інші вугільні електроди.

Алюміній: область необхідно нагріти до 2000 градусів через оксидну плівку. У середовищі кисню знову відбувається окиснення, заважаючи створити однорідний шов. Для зниження кількості окислювача застосовують спеціальні розхідники (ОЗА, ОЗАНА, УАНА).

Сумісність із зварювальними апаратами

Витратники підбирають до характеристик обладнання. Кожен апарат розрахований на використання елементів з певними властивостями.

Інвертори: найпопулярніші пристрої, для роботи яких призначені плавкі стрижні.

Напівавтомати: використовується дріт або стандартні електроди.

Обладнання для TIG-зварювання: характеризується тонким налаштуванням. У пристроях застосовують тугоплавкі матеріали із включеннями вольфраму.

Види покриття

Основне призначення матеріалу покриття – захист стрижня від контакту з киснем. При розплаві з подальшим горінням створюється газовий бар'єр, що перешкоджає окисленню та покращує якість зварного шва. Шлакоутворюючі компоненти уповільнюють процес охолодження зварювальної ванни, сприяючи видаленню газів та сторонніх включень із розплавленої області.

Використовують 5 варіантів:

• Основне. Стрижні з основним покриттям (у маркуванні вказують літеру Б) застосовують для зварювання товстих поверхонь, крім з'єднань з високим вмістом вуглецю та сірки. До складу обмазки входять карбонати магнію та кальцію, наповнювачем служить плавиковий шпат.
• Кисле - позначається великою А, це універсальне покриття для роботи над швами в будь-яких положеннях з усіма видами струмів. Підходить для сплавів з високим вмістом вуглецю та сірки.
• Змішане - змішані (АР, РБ, РЦ, РЖ, РЦЗ із залізним порошком) поєднують властивості кількох компонентів і характеризуються низькою витратою.
• Рутилове (Р) - застосовують для всіх положень. Витратники розраховані на обладнання зі змінним та постійним струмом.
• Целюлозне - целюлозний шар (Ц) розроблений як універсальний склад з єдиним обмеженням – суміш не витримує перегрів.

Пряма та зворотна полярність

При використанні інвертора (апарат видає постійний струм) допускаються дві схеми:

• Плюс підключають до маси, мінус з'єднують утримувачем (пряма полярність).
• При зворотній змінюють підключення: плюс на утримувач, мінус на масу.

Кожна схема має особливості. При прямому підключенні дуга дає вищий нагрів.

Якщо передбачається зварювати два листи невеликої товщини, краще використовувати зворотну полярність. Цей варіант виключає пропалювання матеріалу. Його застосовують для з'єднання високолегованих сталей, тому що вони чутливіші до сильного нагрівання.

Сушіння та прожарювання електродів

Електроди просушують після тривалого зберігання для того, щоб зменшити кількості рідини. Волога ускладнює підпал, призводить до нерівномірного горіння, обсипання шару та залипання кінчика. Прожарювання допускається з профілактичною метою, але не більше 3-х разів після заводського прожарювання, щоб не викликати руйнування поверхневого шару. Тривалість та температуру процедури вказують на упаковці. Порушення режиму сушіння погіршує як характеристики виробів, і самого шва.

Точність вибору електрода визначає якість зварного з'єднання. Вам допоможе інформація, зазначена в маркуванні, оцінка товщини і типу листів, що зварюються, спосіб підключення апарата і величина сили струму.

Зварювальникам-початківцям буває складно правильно підібрати зварювальні електроди, тому наші менеджери завжди допоможуть вибрати необхідні розхідники і оформити замовлення. Телефонуйте нам за вказаними телефонами або замовляйте зворотній дзвінок на сайті.